Надмірна увага з боку колишнього партнера, шквал повідомлень, постійні «випадкові» зустрічі — багато хто стикався з такою поведінкою, але не завжди розпізнавав у ній загрозу. Як писав Ukrainian Wall, психологиня Оксана Глущенко в ефірі Київ24 детально розібрала природу сталкерства та пояснила, що насправді рухає людиною, яка переслідує іншого.
За словами фахівчині, сталкерство ніколи не є проявом турботи чи кохання. У його основі лежать зовсім інші механізми — спроба впоратися з власними внутрішніми проблемами за рахунок іншої людини.
Контроль як спосіб знизити власну тривогу
Одна з головних причин сталкерства — бажання контролювати. Людина, яка переслідує, намагається тимчасово знизити власну тривогу, відчувши вплив на ситуацію та на іншу особу. Це спосіб повернути собі ілюзію влади, коли внутрішній стан виходить з-під контролю.
«Людина може намагатися контролювати іншого, аби тимчасово знизити власну тривогу та відчути вплив на ситуацію», — пояснила Оксана Глущенко. Тобто переслідувач не дбає про жертву — він «лікує» власну психіку.
Біль відкидання та нав'язлива зацикленість
Ще один потужний тригер — нездатність прожити біль від відкидання. Коли стосунки завершуються, а одна зі сторін не готова це прийняти, психіка може зафіксуватися на об'єкті втраченої прив'язаності. Замість того щоб пережити розрив і рухатися далі, людина застрягає в нав'язливому циклі думок і дій.
Психологиня також відзначає нав'язливу зацикленість як окрему причину. Це стан, коли думки про іншу людину стають домінантними, витісняючи все інше — роботу, друзів, власні інтереси. Така фіксація небезпечна тим, що з часом лише посилюється, а межа між «спостерігаю» і «втручаюся» стирається.
Потреба довести власну значущість
Окремо Оксана Глущенко виділяє потребу довести власну значущість через надмірну увагу. Сталкер переконує себе, що його дії — це демонстрація глибоких почуттів, тоді як насправді це спроба самоствердитися: «Я важливий, я потрібен, без мене не обійдуться».
Фахівчиня наголошує: така поведінка не має жодного виправдання. Контроль, тиск і переслідування можуть бути небезпечними для іншої людини — як психологічно, так і фізично. Якщо ви помічаєте подібну поведінку стосовно себе, не списуйте її на «надмірну закоханість» — звертайтеся по допомогу.
Оксана Глущенко підкреслила, що переслідування — це завжди про владу, а не про любов. І перший крок до безпеки — чесно назвати те, що відбувається, своїм іменем.